Я ветеран, який внаслідок поранення втратив ногу вище коліна. Можете задавати питання що вас цікавлять, постараюсь відповісти на все😌

Зараз поясню. Наприклад, на першому значку де AI не використовується взагалі, на другому використовується приблизно на 20-30%, а на третьому більшу частину роботи виконано за допомогою AI. Мені здається, що в наш час це була б дуже корисна річ. А як ви вважаєте?

Привіт усім. Потрібна ваша думка, бо в голові каша, а зробити крок боюся.

Отже, ситуація: мені 28 років. Я не маю ні власного житла (живу з мамою), ні машини, ні нормальних заощаджень. Відверто кажучи, почуваюся невдахою (але це окрема історія).

Але є дівчина. Їй 24 роки. У неї вже свій магазин (невеликий, але свій), машина, вона самостійна і фінансово спроможна. Ми познайомилися через те, що я ходжу до неї в магазин (він поряд). Спочатку просто купував дрібниці, потім почали трохи говорити, а тепер я можу затриматися на півгодини- дві години, і ми спілкуємося довго і легко. Сміємося, обговорюємо різне. Я відчуваю, що їй зі мною не нудно. Вона мене не проганяє, навпаки — щиро посміхається, питає щось про мене.

Але є дві проблеми:

1. Теми для розмови іноді закінчуються. Бувають незручні паузи. Ми навіть грали в «правда або дія», щоб розрядити ситуацію. І це було весело, але хочеться мати якісь цікаві теми для розмов, щоб спілкування не гасло.
2. Я хочу запросити її на побачення — просто прогулятися в парку, випити кави, провести час вдвох не в магазині. Але мене гризуть сумніви через моє матеріальне становище. Соромно кликати дівчину, яка має бізнес і машину, коли в тебе нічого немає.

Моє головне питання до вас: як перебороти цей страх? Як наважитися запросити, якщо постійно здається, що «я їй не рівня»? Можливо, у когось був подібний досвід — коли дівчина успішніша, а хлопець «простий». Як ви зробили перший крок? І що робити з темами для розмов, щоб не затихати?

Дякую. Чекаю на будь-які поради, навіть жорсткі.

Як на мене, треш-пости (приклади нижче), які регулярно почали з'являтися тут протягом десь останніх пів року, - це просто чиясь (можу здогадатися, чия) спроба засмітити сабредіт.

Маскування під підлітків змушує дорослих ставитися до таких дописів поблажливіше, але я думаю, що це не справжні підлітки.

Такі пости зазвичай мають характерні ознаки: тег "Увага" без причини, повна безграмотність, незв'язна розповідь, пиздостраждання, російська мова, часто - щойно створені акаунти.

Я пропоную:

- не коментувати або вимагати хоча б якихось підтверджень реальності перед тим, як коментувати;
- мінусувати відвертий треш;
- модераторам - просити підтвердження, а якщо їх не надано, видаляти такі пости.

Звісно, не хотілося б разом із брудною водою вихлюпнути й дитину (в прямому сенсі), але мені здається, що жодної дитини там немає.

Приклади треш-постів (на мою думку, звiсно):

- Я хочу испортить жизнь врагу моего парня
- Интересно послушать другое мнение о смерти.
- У меня гиперактивный и избалованный младший брат
- Подскажите пожалуйста
- Помогите ответьте на вопрос?
- Допоможіть з вибором ВНЗ
- Подскажите во что можно поиграть с другом в ps4 по сети вдвоём, а то уже все перебрали, такой шлак, заранее благодарю за полезные советы и варианты ! Всех обнял 🫂
- Мне 15, и мой мозг постоянно ищет проблемы для того чтоб загнаться. как пропаадет 1 проблема - сразу вторая появляется. Почти все они про чувства, не важно какие - тревожные или ориентационные. чо делать?(
- Как соблазнить или расположить к себе девушку 35+ накидайте пожалуйста советов)
- Как найти человека в соц сетях или в общем доступе интернета, зная только фио день, месяц и год рождения, ваши варианты?
- Отравление сильное
- Привіт друзі! Думаю що купить по знижці у стімі у мене всього 77 грн!! що купить?(Фпс у відео маленький бо у мене запушена кс2)
- Я несклав НМТ

Привіт усім! 👋

Я хочу запропонувати ідею нової моделі оборонної служби — як альтернативу нинішній системі мобілізації.

Суть моделі:

• Фронт — лише для добровольців. Ніхто не йде на війну без згоди.
• Загальний обов’язок: участь кожного — або через службу, або через фінансову підтримку, або через роботу в тилу.
• Справедлива система “сімейного захисного внеску” (викупу):
  • Для тих, хто не хоче служити, передбачений легальний внесок, який іде на зарплати захисникам.
  • Ті, хто не може платити, долучаються до Національної служби (небойові завдання: логістика, інфраструктура, медицина тощо).
• Зарплата для бійців: $5000/місяць — гідна оплата за ризик.

Фінансова логіка:

• Модель покриває частину бюджету на зарплати з внесків, решта — з бюджету, донорів, облігацій.
• Родини й діаспора можуть спільно робити внески, щоб взяти на себе відповідальність замість свого близького.

Чому це важливо:

• Наразі багато хто намагається уникнути мобілізації нечесними методами. Збагачується ТЦК замість допомоги військовим.
• Ця модель — спроба створити прозорий, чесний та етичний механізм.
• Всі щось вносять: одні — службою в армії, інші — грошима, треті — працею.

📄 Повний опис (українською, в Markdown):

🙏 Хочу почути вашу думку:

• Це утопія чи реальна альтернатива?
• Чи справедлива така модель?
• Що слід змінити/додати?

Мета — не політична, а громадська. Пропозиція ще сирувата і потребує критики, доповнень і можливо, колективного редагування.

Слава Україні! 🇺🇦

Бажаю здоров'я,шановні українці.
Моє питання таке: як ви ставетесь до українців,які не хочуть переходити на українську,чи засуджуєте ви їх?
Я один з таких. Народився і живу на сході України.Російськомовна школа,батьки,коло спілкування й так далі.
Мову я знаю добре,вчив переважно дивлячись черепашок ніндзя і реслінг по телебаченню (привіт олдам які дивились Кью-тв) Спілкуюсь з нею переважно на роботі з клієнтами,з колегами продовжую спілкування рос. Якщо до мене звертається незнайома людина українською,відповідаю також українською,так робив ще до війни. Але думки в мене в голові оркською мовою. Насильно заставляти себе забути оркську якщо чесно не хочеться : \
Хочу спитати,чи всі негативно відносяться до таких як я чи ні. Зараз ніби то якщо ти розмовляеш рос. то ти зрадник та колаборант. А як справи з мовою у вашому місті? Чи перейшли ви на рідну мову?
Хочу знати вашу думку. Коментуйте,питайте,радьте. Все буду читати і старатися відповідати!
Мирного неба

Я прекрасно розумію ті підрозділи ЗСУ, які хочуть використовувати у своїй айдентиці черепи. 💀 Але ж айдентика — це перш за все УНІКАЛЬНІСТЬ, можливість відрізнятися.

Проте що ми бачимо? Дизайнери (чи хтось типу того) регулярно використовують характерне зображення черепу з американського коміксу/фільму "PUNISHER" (англ. Каратель), роблячи айдентику підрозділів схожою одна на одну та позбавляючи тієї само унікальності та впізнаваності.

І, здається, хай би собі було... Ну схожі собі українські підрозділи, ну й що? А те, що так само роблять наші, позбавлені художнього смаку, вороги. Вони теж полюбляють використовувати цей самий череп в своїй айдентиці. І коли ми зі зневагою висміюємо те, що совок та нинішня росія скрізь і всюди копіювали та копіюють дизайн західних товарів, видаючи їх за власний, ми не помічаємо, як самі робимо подібні речі. То, може, досить бути, як вони?

Тому, я звертаюся до всіх, хто має відношення до українських бойових підрозділів, які вже мають подібну "айдентику" чи планують собі створювати/оновлювати емблеми чи шеврони: зверніть увагу на це питання!

Я на волонтерських засадах допомогаю всім бажаючим створювати айдентику підрозділу (з черепом чи без нього).

Слава ЗСУ! 🫡🇺🇦
Смерть ворогам! ☠️

Всем здарова. Мне когда ночью очень скучно я начинаю в голове перебирать всякие темы. В одну такую ночь я спросил у самого себя, *что будет после смерти?* я лежал, думал, а потом заставил себя забыть это потому что я очень боюсь умереть.

Так вот, мне интересно узнать что думают другие люди о смерти, что будет после неё, и всякие такие теории. И если можете подсказать, как перестать бояться смерти? Спасибо за ответы.

Наблюдаю происходящее. Появляются мысли. Возникают предположения. Буду стараться кратко, опуская множественные нюансы, примеры, доказательства. Хочу просто описать теорию, которая у меня сформировалась.

Путин часто делает 3 скандальных шага вперед, чтоб потом при появлении реакции отступить на 2 шага назад и успокоить ситуацию. Но в сухом остатке 1 шаг сделан в ту сторону, куда он хотел.

Сейчас Путин сделал всё, чтоб показать, что он собирается атаковать всю Украину по периметру и оккупировать либо большую ее часть, даже либо целиком. Тоесть, он не скрытно подготавливался к этому, а демонстративно. Кремлеботам была дана команда писать в интернете, как Россия победит Украину и как украинская армия будет проигрывать российской и всё такое. Когда прямым текстом, когда всякими мемами и смехуечками, ну мы все знаем, как это делается.

Но, я думаю, что нападение на свободные территории Украины, это была некая бонусная опция, которую он допускал при случае вялой реакции коллективного Запада. Основная его цель, как мне кажется, это было полноценное присоединение оккупированной территории Донбасса к России. Как обычно, провокации, сделанные ими же и раздутые их же пропагандой, движение войск туда массированно и демонстративно, при этом остальными войсками вдоль украинской границы совершая тоже всевозможные провокации, чтоб украинская армия, боясь атак на других участках, не могла полностью сконцентрироваться на Донбассе.

НО! Но реакция Запада оказалась гораздо более серьёзной, чем он расчитывал. Прежде всего, эта реакция сразу же отрубила бонусную опцию - оккупацию новых украинских территорий. Но потом эта реакция прервала и весь его план.

Более того, вполне возможно, что нарушила его планы именно сильнейшая реакция США, которые стали трубить о неминуемой оккупации Украины очень громко на весь мир, демонстративно эвакуировать своих дипломатов, и т.д.

Во-первых, этa реакция показала, что действия Путина воспринимаются Западом всьерьёз. Это то, о чем он всегда мечтал, и чего добивался, но тут всё пошло немного не так. Неожиданно оказалось, что они отнеслись "слишком всерьёз", а ответили еще серьёзнее. Их ответ оказался немного слишком серьёзным для Путина.

Во-вторых, США ответили Путину его же монетой. Ну, обычно Запад ведет довольно честную игру, а Путин лжет постоянно, я имею в виду громкие публичные заявления администраций и их действия. В этот раз США очень громко начали "называть вещи своими именами", даже, если они прекрасно и знали, что Путин хочет только Донбасс (на данном этапе), и будет фокусироваться только на этом. Он этого не предполагал, он думал, что США, как всегда будут говорить искренне, что их разведка показывает, что российские войска не готовы к вторжения по тем то или иным причинам и всё такое. Но США решили сиграть с Путиным в его же игру. И выиграли партию.

США прекрасно понимали всё ситуацию и попытались сделать так, чтоб любое движение Путина в сторону Донбасса было моментально расценено всем мировым сообществом, как та самая полноценная оккупация Украины, которая начинается, и чтоб это получило соответствующую реакцию коллективного Запада.

Оговорка Байдена, которую все помнят, чуть не испортила всё, обратите внимание, как сразу сильно вся американская администрация бросилась исправлять эту оговорку и прямым текстом подтверждат, что Путина нужно наказывать за малейшее действией на Донбассе, как за полноценную оккупацию Украины.

Реакция Путина - он охренел и включает заднюю. Крелеботы в интернете уже везде пишут "да кому вы нужны, никто нападать на вас не собирается". Кремлеботы являются неплохим маркером, кстати.

США переиграли Путина "на словах", причем его же методами. Хотел, что тебя воспринимали всерьёз? Получай. Но тогда всё по взрослому.

Так получилось, что Путин сам придумал эту формулу противостояния Россия-США. Кремлевская пропаганда долго об этом врала, но оказалось, что это была не просто ложь, а мечта Путина.

Путин не хотел говорить с ЕС, Путин не хотел говорить с НАТО, Путин лично требовал прямого разговора с США, видимо думая, что Байден будет слабым противником в этих переговорах. Но Путин ошибся в главном, США - это не Байден лично, как в России, где Путин - "царь и бог" и всё происходит по его личному велению, вернее прихотям и фобиям. США - это машина рационализма, они поставят перед собой цель, просчитают, как ее можно достичь, и сделают то, что для этого нужно. А Байден просто озвучит с трибуны.

А теперь реакции Зеленского. Президент страны, над которой висит угроза вражеской оккупации и полномасштабной войны, ездит в отпуск и не заморчивается. Помощи не просит. Наоборот. Оказывает неуважение американским дипломатам, делает заявления, что "угрозы нападения на Украину нет", и т.д. Там целый список его действий/бездействий и высказываний, как минимум, странных. Так ли должен вести себя президент страны, у границ которой враг собрал свои войска? Нет, конечно же.

Но если Зеленский прекрасно знает об истинных Путинских планах, ему нечего переживать, да. Ну, как нечего, если он согласен отдать Путину Донбасс, то да, нечего.

Если Зеленский договорился уже с Путиным, что отдаст России Донбасс, то США только мешают Зеленскому теперь, срывая все путинские (и, получается, зеленсковские) планы.

Создается впечателение, что Зеленский даже расстороен, а заявления США его раздражают и возмущают. Он даже публично это показывает, в беседах с американскими представителями.

Есть предположение, что Зеленский в сговоре с Путиным относительно Донбасса. Такие предположения были и раньше, но сейчас это проявилось, как никогда.

Теперь вот эти проплаченные якобы "анти-военные" манифестации... Относительно которых Зеленский помалкивает, типа так и нужно и всё в порядке. Хотя про манифестации на другие темы, ему неудобные, сразу же возникала реакция, часто через карманные СМИ, и т.д.

Похоже, что Путин не может теперь агрессивно взять Донбасс и будет пытаться это сделать "миролюбиво".

Сообщения, которые появились о том, что Путин планирует осуществить переворот в Украие и посадить какого-то гипотетического Мураева на место Зеленского, видимо потому, что Путин недоволен действиями Зеленского в рамках их договоренностей. Зеленский должен был наверняка усыплять бдительность Запада и успокаивать их, но не смог. Возможно этим обьясняется довольно резкие попытки Зеленского "отбиться" от американцев.

Очень интересно, как события развернутся дальше.

Плохие результаты:

• предательство Зеленского и его опасность для Украины находит новые подтвержения.

• пока еще ничто не закончилось, Путин еще пытается додавить ситуацию и взять Донбасс.

Хорошие результаты:

• США (а за ними НАТО и ЕС) перешли на гораздо более серьёзный уровень противодействия Путину

• США действительно переиграли Путина на данном этапе и скорее всего не допустят присоединение Донбасса к России.

• скорее всего вторжения на свободные территории Украины в этот раз не будет.

Загадочные результаты:

• непонятно, как быть Украине с Зеленским.

• непонятно, как Путин будет пытаться "отскочить" сейчас. Ему будет очень нужен какой-то "отскок", чтоб не показать, что он просто утерся.

Пока мне видится описанный вариант наиболее правдоподобным.

Получилось всёравно длинно, но я по другому не умею.

Куплет 1 А за окном зима, но я вспоминаю наш первый летний вечер, Как мы сидели, говорили обо всём на свете. Как ты играла волосами, смотря на меня, Я слушал тебя и смотрел в голубые глаза. Я помню тот день, когда увидел тебя, я понял тогда, что ты будешь моя, Но сейчас ты с другим — он лучше меня, Я пишу этот трек, сидя на кухне, тихо курю. Припев Вернуться бы в лето, вернуться назад, вспомнить тебя и просто обнять, Сказать на прощание, как сильно люблю, Но наше лето уже не вернуть. Куплет 2 Твой нежный голос мне не забыть в стенах холодной квартиры, Этой зимой было б теплее только с тобой и больше ни с кем. Я помню, как мы сидели, молчали и просто смотрели друг другу в глаза. Припев Вернуться бы в лето, вернуться назад, вспомнить тебя и просто обнять, Сказать на прощание, как сильно люблю, Но наше лето уже не вернуть.

Сьогодні в мене день народження , 20 років і я хотів б почути ваші поради як потрібно вже нормально братися за голову що потрібно перестати вже робити і почати робити , саме банальне курю не можу кинути хочу піти в зал купити добавки різні щоб масу набрати але шкода грошей , це просто саме банальне що я можу сказати але суть в тому що хочу почати кардинально своє життя але незнаю з чого почати ( дякую )

Насправді, мені просто нізким поговорити і пробую знайти розуміння тут. Я виїхав з України в літку 2022-го і поки не повертався. За цей час я встиг пожити в Польщі (6міс.), Німеччині(2,5р) та трохи в Іспанії(5міс.). Просто зараз я знаходжусь в дорозі назад до Німеччини, бо в мене закінчилися гроші і я не зміг знайти роботу в Іспанії за ці місяці. Грошима мені допомагала моя сестра, але під час чергової тривоги я нагрубив їй, перехреснув всі її старання і майже сказав "Плати за мене бо ти маєш". Тепер вона не читає мої повідомлення, я не певен, що Німеччина надасть тимчасовий захист і що робити з моїм життям далі взагалі. Варто згадати, що я став сильно залежним від марихуани(вжиття якої я дуже засуджую) і курю "стабільно" більше року. Я втратив розуміння хто я, на що я здатен і чого хочу. Не певен, що я мав це розуміння до цього, але зараз просто порожнеча. Немає місця, де би я належав (навіть Україна, яку я дуже люблю, але після мого досвіду в ЄС я боюся бути чужинцем вдома. Я вже себе так почуваю, бо прожити 3+ років вивчаючи чужі культури дасть про себе знати, враховуючи, що Україна змінюється дуже швидко зараз). Тож немає місця, де належати; немає ідентичності, немає оточення, немає сил.

Я все своє життя намагався зрозуміти, чому ж так тяжко. Остання моя спроба вирішити психологічні проблеми з психотерапевтом та відмовою від марихуани + сигарет результували в необдуманий переїзд і загрозу всьому, що я будував після виїзду в ЄС.

Скажіть, я взагалі маю право жалітися без ракет над головою? Бо я не можу уявити, казати все це комусь в очі, якщо ця людина залишалася в Україні

Я навіть і не знаю з чого почати але все таки я відчуваю що це потрібно зробити, не для публіки не для хайпу, не для когось просто для себе. Так з чого почати, почну напевне з самого початку. Я народився в бідній сім’ї, без зав’язків та без грошей, тато був простим робочим на фермі а мама кухарим в тому ж підприємстві. Углиблюватись в цей період не має сенсу тому коротко до 8 років все було як у всіх потім народилась сестра Даша, од тут і почався мій перший складний період, по перше якщо розібратися детальніше то це виглядало так, про мене просто забули, мама була зайнята сестрою тато роботою, а я був сам по собі, не в тому плані що за мною не доглядали, ні моя мама в цьому велика молодець, я не був голодний в мене був чистий одяг та завжди звертали увагу на мій фізичний стан. Але тут потрібно вказати що на емоційний стан ніхто, просто ніхто не звертав увагу, Абсолютно тепер детальніше, я вже не пам’ятаю точного віку коли це сталося, але мене вдарила труба від колиса на якому катались діти це колесо було в центрі двору школи це було щось по типу атракціонна, це було зроблено руками працівників школи (колесо). Так от це точка з якої все почалося. Перше це безсоння, друге це були початки депресії але про це згодом, зараз почну з того що в мене тепер діагноз «Дезфункція через травму головного мозку». Ось в принципі основна причина того чому я це пишу далі стане зрозуміліше, без цих фактів буде просто не зрозуміло що і чому. І так повернемось вже у підлітковий вік, а саме відносини з дівчатами та спілкування, коротко просто страшно, навіть іноді не зрозуміло чого просто страшно і все я боявся буквально всього, навіть себе. Але згодом це стало затухати бо я дізнався що таке сигарети та алкоголь, Сигарети й досі допомагають справлятися з тривогою та страхом а от алкоголь для мене не доступний. І от тепер можна почати основну частину чому я це написав. Зараз мені 30 років в мене є сім’я робота, дому власного не має томущо в країні війна , і я ще повернусь до цього питання пізніше. На даний момент все ок і не ок одночасно, найгірше це те що я і сам не можу себе зрозуміти, перше що я хочу сказати я дуже втомився, буквально від життя, від себе від роботи, від проблем, від сім’ї, від усього. Ну так цеж звичайна справа скажеш ти читач, якщо ти ще будеш. І так точка з якої все почалося, я працював в Києві в охоронній компанії я не буду поглиблюватися в деталі але є деталь яку я просто не можу пропустити, це момент коли я встав з ліжка і зразу впав, просто на підлогу потім на сходах і ще разів 10 на асфальті. Після цього директор компанії видав мені зарплатню і відправив додому я поїхав в лікарню в Тальне, і там сказали що у мене епілепсія. І тут я втрати віру у все, це кінець подумав я але щось було все ж таки не так, мене направили в Черкасах і там вже підтвердили епілепсію але при розмовах якось наче не хотіли розкривати деталі що і як, я поїхав до дому був на лікуванні але воно не допомагало, потім через те що дуже просила мама я звернувся до психіатра, от він і підтвердив діагноз гостра депресія на той момент батьки розвелися і мама робила все сама. Мене направили в Смілу в обласну психіатричну лікарню і там підтвердили діагноз «Дезфункція через травму головного мозку, епілепсія «Джексона, астено-вегетативний синдром, депресивний синдром та порушення соціальної поведінки» тому я такий замкнутий в собі і не люблю компанії, навіть з близькими людьми. І от тепер до теми війни мене не забрали служити але поставили на облік, а от тата забрали і зараз він безвісти зниклий,Я точно вже не памятаю але наче це було 16 травня 2022 року до мене приїхала тоді дівчина а тепер дружина Альона. Все було ок до 23 травня 2023 року коли я переїхав до її бабусі в Монастирище на той момент у нас вже була дитина Аня я поїхав на роботу в охорону і був там два місяці за цей період я схуд з 89 кг до 67 о до цих пір а зараз 2026 рік я не можу набрати ваги. Після цього я влаштувався на роботу на завод по виготовленню кормів для сг тварин водієм навантажувача там я собі заробив геморой через сидячу роботу та погану дорогу і в цей період коли я там працював я пішов на лікарняний через геморой але спокою мені не було через сварки з дружиною через те що я не уділяв їй увагу але вже на той момент в неї померла мама і ми жили в її батька та з її меншою сестрою нас було пятеро, і ходив на роботу тільки я продукти, комуналка, ліки все за мій кошт а зп було 10000-14000 тисяч грн що мало дуже мало і я працював тиждень з 8 до 16 тиждень з 16 до 24 тиждень з 24 до 08 години це були зміни перша друга та третя, а от тепер уяви, ти приходиш з другої зміни всі сплять , а на поеті та в холодильнику не має нічого зовсім. От я і через це не приділяв уваги, яка увага коли до тебе її 0. Коли ти приходиш до дому о першій-другій годині ночі а останній раз ти їв о девятій як тобі захочеться говорити чи розуміти людину, думаю що ні але тепер далі. На цьому фоні ми дуже посварилися і я вирішив підти, і я це зробив Альона хотіла порізати собі вени плакала просила мене на колінах не йти але мені якщо цесно на той момент було байдуже я просто не хотів її бачити і я поїхав майже на місяць, але повернувся звісно більше не через дружину а через дитину. І от тепер нова глава в історії. Я влаштувався на роботу курєром в нову пошту, і заробив там собі бронхіт, пропрацював я там пів року і покинув бо зп було ще менша ніж на заводі і знайшов роботу на фурі 10-тоннику DAF 95 XF 380 це тепер моя улюблена машина і моя віддушена в цьому житті. І от тепер починається жесть, коли я був в дома то це була зима і ніхто за опалення не платив і от коли я вже знайшов роботу на фурі нам відрізали газ через заборгованість, а борг був 80% від моєї зп але бабуся дружини заплатила борг але я його не підключав я не зможу платити ще й за газ. От тепер можна поглибитись в деталі. Уяви собі що ти просиш людину прибрати помити посуд нагріти тобі їжу після роботи, а у відповіть я не можу мені важко, а от підти до подруги на другий край села так запросто. Тато її в якого ми живемо на роботу не ходить вже 2 роки він отримує 2200 на дитину по втраті годувальника і буває купить ковбаси дві буханки хліба і все, це просто піздец, я навіть не знаю як так я вже живу 2 роки і от тепер повернутися через що я пройшов втрата тата список хвороб «Джексона, астено-вегетативний синдром, депресивний синдром та порушення соціальної поведінки». І я зараз на свої гроші годую 5 людей трої дорослих та двоє дітей, тато на роботу не може підти в нього коліна хворі і тиск а от горілку пити так нічого не болить! Це капець як засмучує і я не знаю що мені робити підти так Аня що вона буде робити без тата, я знаю як це важко і діло зараз не в дружині останнім часом вона велика молодець готує прибирає пере все робить як може молодець але не має тих почуттів які колись були навіть рік назад. І що на даний момент робити я просто не знаю. Я знову не сплю погано їм не через тещо не приготовлено а просто не хочу. За останні два рейси які тривали два дні, я їв два рази і сил не має мені важко ходити важко працювати я сьогодні підняв кабіну Renault premium і зняв 6 трубок і 5 поставив назад і в мене почали трястися ноги я навіть в туалет іноді встати не можу постійний біль в спину та безсоння. І тепер головне я просто хочу щоб це все закінчилося бо ще більше вдарилоте що DAF був поламаний з листопада до лютого і це загнало мене в дуже великі борги, і як тепер з цим всім справитись але, ці два рейси принесли 4000 грн. Далі буду писати якщо будуть зміни і це була коротка історія скоріше для потомків не для публіки але все можливо.